Відсутність закону про бюджет на цей рік примушує уряд значно скоротити витрати і дозволяє керувати держфінансами в ручному режимі. Мер Запоріжжя Євгеній Карташов повідомив, що місту не вистачає 7 млн грн, щоб виплатити людям зарплату. Ще 11 млн грн потрібно комунальним підприємствам для забезпечення життєдіяльності міста, пише "Дело".

Губернатор Рівненськой області Віктор Матчук запевнив: січневу зарплату бюджетникам вони ще виплатять, але за рахунок тотальної економії. Проте він насилу уявляє, як область житиме далі.

За словами голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника, у них виникли проблеми із закупівлею медикаментів і продовольства. "Ціни на ці товари зросли в порівнянні з минулим роком, а ми обмежені у витратах", - пояснює чиновник.

І так в кожному в регіоні. Причина одна: відсутність бюджету на 2010 рік. Через відсутність ухваленого основного фінансового документу країна живе за постановою Кабміну "Про заходи по організації бюджетного процесу в 2010 році" від 29 грудня 2009 року. Основоположною для уряду є і 46-а стаття Бюджетного кодексу, яка вводить "жорсткі рамки" витрачання бюджетних коштів.

Ці обмеження породжують головну проблему, яка чекає країну у зв'язку з невчасним ухваленням бюджету, - істотне скорочення витрат. Фінансуються лише статті поточних витрат бюджету. Про капітальні інвестиції потрібно забути: вони заборонені Бюджетним кодексом до ухвалення основного фінансового документа.

Головна вимога Бюджетного кодексу до уряду і місцевих властей в "безбюджетний" період - витрачання в місяць не більше 1/12 суми витрат, запланованих в бюджеті попереднього року.

Витратна частина загального фонду держбюджету-2009 була ухвалена у розмірі 194,4 млрд грн. Отже, верхня планка щомісячних витрат держави в 2010 році встановлена на рівні 16,1 млрд грн, а щоквартальних - 48,3 млрд грн.

Дозволений уряду і місцевим властям максимальний рівень витрат не дозволяє задовольнити навіть поточні потреби. В порівнянні з минулим роком вони істотно збільшилися: витрати ростуть через інфляцію, а також ухвалене парламентом торік підвищення з 1 листопада 2009 року прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати. Згідно з прогнозами Секретаріату президента, в I кварталі з державної скарбниці (загальний фонд) лише на фінансування захищених статей витрат доведеться витратити 51 млрд грн (ліміт - 48 млрд грн).

Якби бюджет-2010 був ухвалений своєчасно, дефіцит коштів, що утворився, Кабмін міг би покрити за рахунок залучення грошей на борговому ринку. Але Бюджетний кодекс в даних умовах забороняє це робити. Уряд за відсутності бюджету на поточний рік може випускати облігації держпозики лише на обмежений перелік цілей, в числі яких погашення сформованого основного держборгу (залучати гроші на борговому ринку для виплати відсотків заборонено), докапиталізація банків і наповнення Стабілізаційного фонду. Про фінансування поточних витрат мова не йде.

"Уряд має право позичати лише в рамках погашення старих боргів, - зазначає екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. - Якби Україну не чекав такий низький показник доходів бюджету цього року - за моїми оцінками, близько 180 млрд грн загального фонду (проти запланованих в проекті бюджету 219 млрд грн), - то ситуація не була б такою критичною".

Правда, у уряду є лазівки, які дозволяють зменшити скорочення бюджетних витрат. По-перше, Бюджетний кодекс забороняє до ухвалення бюджету здійснювати з казни будь-які капітальні інвестиції.

"Відсутність капітальних витрат, а також ухилення від підвищення соціальних стандартів (уряд абсолютно законно відмовляється піднімати прожитковий мінімум і мінімальну зарплату цього року, оскільки таке підвищення не передбачене в бюджеті-2010, та і самого бюджету немає) створює якийсь резерв для уряду, який можна направити на інші витрати", - зазначає голова підкомітету комітету Верховної Ради з питань витрат бюджету Павло Жебрівський.

Крім того, за словами Жебрівського, відсутність бюджету дає можливість уряду управляти фінансовими потоками в ручному режимі, наприклад, використовуючи кошти спецфонду на потреби загального фонду і тому подібне "Це і є головний ризик", - зазначає народний депутат.

Про те, що уряд має намір грати з бюджетом "в темну", говорить той факт, що цього року бюджетні витрати в "безбюджетний" період регулює не спеціальний закон (як в попередні роки, які Україна починала без бюджету), а лише постанова уряду. Парламентарії вже подали уявлення до Конституційного Суду, оскаржуючи таке рішення Кабміну. Вчора Конституційний Суд почав розгляд цієї справи.

По-друге, Кабмін може проводити запозичення на внутрішньому ринку, залучаючи кошти до Стабілізаційного фонду. Бюджетний кодекс дозволяє випускати облігації держпозики, якщо отримані кошти зараховуються в Стабфонд. Під цією дією можна "маскувати" емісії ОВДП на інші цілі, що Кабмін успішно робив торік (наприклад, так було проведено збільшення статутного фонду НАК "Нафтогаз України" за рахунок випуску облігацій держпозики на 18,6 млрд грн в обхід парламенту). В кінці грудня уряд видав постанову про чергове збільшення статутного фонду НАК "Нафтогаз України" - на 12 млрд грн, яке, швидше за все, також буде здійснено через механізм Стабфонду.

Востаннє Україна вступала в новий рік без бюджету 10 років тому. Бюджет на 2000 рік готували два прем'єри: Валерій Пустовойтенко і Віктор Ющенко, що змінив його в грудні 1999-го. Враховуючи велику суму виплат з держборгу в 2000 році, а також прогнозований низький показник доходів через впровадження податкових пільг, міністр фінансів Ігор Мітюков наполягав, щоб бюджет-2000 був профіцитним. Кабмін подав у Верховну Раду проект бюджету з профіцитом 554 млн грн. В той же час бюджетна резолюція забороняла ухвалювати бюджет-2000 з профіцитом.

Врешті-решт уряду і бюджетному комітету ВР вдалося узгодити проект бюджету з нульовим дефіцитом і доходами в 40,75 млрд грн і добитися його ухвалення в 1-м читанні. Проте Кабмін відхилив пропозицію комітету і в проекті бюджету до 2-го читанню збільшити прибуткову частину до 53,5 млрд грн. Але у результаті вибраний на другий термін президент Леонід Кучма змінив прем'єра: замість Валерія Пустовойтенка пост зайняв Віктор Ющенко. Новий прем'єр бажав запропонувати свій проект бюджету наступного року.

20 листопада 2009 року Верховна Рада України проголосувала за постанову "Про повернення на доопрацювання" проекту закону України про державний бюджет України на 2010 рік". "За" проголосував 241 із 433 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі. За дане рішення проголосували майже у повному складі фракції Партії регіонів, КПУ та Блоку Литвина, а також 23 народних депутати від НУ-НС. Не голосувала у повному складі фракція БЮТ.

Даною постановою передбачено повернути до Кабінету міністрів на доопрацювання проект держбюджету-2010 "з метою приведення у відповідність до вимог Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України від 20 жовтня 2009 року "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" та інших законів України.

Постановою також передбачено, що Комітет ВР з питань бюджету у дводенний строк з дня набрання чинності постанови має направити уряду узагальнені пропозиції народних депутатів, фракцій і комітетів парламенту до проекту бюджету для розгляду при доопрацюванні.

Кабінет міністрів у двотижневий термін з дня набрання чинності постанови має доопрацювати проект бюджету на 2010 рік і подати на розгляд парламенту.